витравлювати

витра́влювати

-юю, -юєш і витравляти, -яю, -яєш, недок., витравити, -влю, -виш; мн. витравлять; док., перех.

1》 Травлячи, виганяти звідки-небудь (звіра).

2》 Виводити, знищувати, видаляти що-небудь хімічним способом.

3》 перен. Викорінювати, знищувати що-небудь.

4》 спец. Робити малюнок, візерунок, напис їдкою речовиною на тканині, металі і т. ін.

Значення в інших словниках

1. витравлювати — витра́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. витравлювати — див. протравлювати  Словник чужослів Павло Штепа
3. витравлювати — ВИТРА́ВЛЮВАТИ¹, юю, юєш, ВИТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́травлять; док. 1. кого, що, рідко. Цькуючи, переслідуючи звіра, виганяти звідки-небудь. [Сотник:] Сьогодні з нами буде полювати .. моя жінка ..  Словник української мови у 20 томах
4. витравлювати — див. топтати  Словник синонімів Вусика
5. витравлювати — викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з (своє́ї) па́м’яті (з (свого́) життя́) кого, що. Змушувати забути. Хотів викреслювати її (сторінку історії) геть з пам’яті, але не міг (І.  Фразеологічний словник української мови
6. витравлювати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. витравлювати — ВИТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́травлять; док., перех. 1. Травлячи, виганяти звідки-небудь (звіра). [Сотник:] Сьогодні з нами буде полювати.. моя жінка..  Словник української мови в 11 томах