виучениця

ви́учениця

-і.

Жін. до виученик.

Значення в інших словниках

1. виучениця — ви́учениця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. виучениця — ВИ́УЧЕНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до ви́ученик. На чолі ксилографічної майстерні стає художниця С. Налепинська-Бойчук – виучениця петербурзьких, мюнхенських та паризьких студій (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. виучениця — ВИ́УЧЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до ви́ученик.  Словник української мови в 11 томах