Великий тлумачний словник сучасної мови

вичити

ви́чити

-ів, мн., діал.

Повчання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вичити — ви́чити множинний іменник повчання діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вичити — ВИ́ЧИТИ, ів, мн., діал. Повчання. Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. вичити — ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал.  Словник синонімів української мови
  4. вичити — ВИ́ЧИТИ, ів, мн., діал. Повчання. Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Мирний, І, 1949, 187).  Словник української мови в 11 томах