Значення в інших словниках
-
вичити —
ви́чити множинний іменник повчання діал.
Орфографічний словник української мови
-
вичити —
ВИ́ЧИТИ, ів, мн., діал. Повчання. Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
вичити —
ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал.
Словник синонімів української мови
-
вичити —
ВИ́ЧИТИ, ів, мн., діал. Повчання. Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Мирний, І, 1949, 187).
Словник української мови в 11 томах