вишкрібання

вишкріба́ння

вискрібання, -я, с.

Дія за знач. вишкрібати, вискрібати.

Значення в інших словниках

1. вишкрібання — вишкріба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вишкрібання — ВИШКРІБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вишкріба́ти. Потрібно ретельно видаляти наліт чищенням зубів щіткою, ниткою і вишкрібанням язика (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вишкрібання — ВИШКРІБА́ННЯ, ВИСКРІБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вишкріба́ти, вискріба́ти.  Словник української мови в 11 томах