Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
виїмчастий —
ви́їмчастий прикметник
Орфографічний словник української мови
виїмчастий —
ВИ́ЇМЧАСТИЙ, а, е. Який має виїмки (див. ви́їмка 1), вирізи. Темно-синя, лискуча ріка виїмчастими шматками проглянула з-за кущів (М. Стельмах); Підвіски виконані в техніці виїмчастої і перегородчастої емалі з геометричним орнаментом синього й попелястого кольорів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
виїмчастий —
ВИ́ЇМЧАСТИЙ, а, е. Який має у собі виїмки (в 1 знач.), вирізи. Темно-синя, лискуча ріка виїмчастими шматками проглянула з-за кущів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 916).
Словник української мови в 11 томах