вкидання

вкида́ння

(укидання), -я, с.

Дія за знач. вкидати (укидати).

Значення в інших словниках

1. вкидання — вкида́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вкидання — ВКИДА́ННЯ (УКИДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вкида́ти 1, 3–4. Суддя може кинути або передати м'яч із відскоком гравцеві, що робить укидання (з мови документів); Група баскетболістів швидко опанувала вкидання м'яча (з газ.  Словник української мови у 20 томах