вклад
-у, ч.
1》 Грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку.
|| Переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання прибутку.
Безстроковий вклад — вклад, збереження якого не обмежене заздалегідь встановленим терміном.
Виграшний вклад — заощадження, дохід за якими виплачується у формі грошових виграшів.
Вклад до запитання — вклад, призначений для поточних розрахунків.
Вклад на пред'явника — вклад, за якого в ощадній книжці не вказують прізвища власника.
Довготерміновий вклад — вклад, вилучення якого допускається лише після закінчення певного строку (року і більше).
Іменний вклад — вклад на конкретну особу.
Інвестиційний вклад — вкладення грошових сум у державні цінні папери.
Нагромаджуваний вклад — вклад, за умовами якого вкладник має право і зобов'язаний поповнювати його.
Нерухомий вклад — вклад, за яким протягом тривалого часу не здійснювалися операції.
Ощадний вклад — кошти, внесені фізичною особою в банк на збереження до запитання.
Строковий (терміновий) вклад — кошти, розміщені в банку на конкретно зазначений термін.
Умовний вклад — грошовий вклад, що його внесено однією особою на ім'я іншої особи, яка має право розпоряджатися вкладом лише в разі дотримання певних умов.
Фіктивний вклад — зарахований на депозит кредит, що його надано банком своєму клієнту.
Цільовий вклад — зазвичай довготерміновий та високодохідний вклад, що його розміщено у банку з наперед визначеною метою.
2》 перен., рідко. Те саме, що внесок 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови