вкоренілий

вкорені́лий

(укоренілий), -а, -е, заст.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вкоренити (укоренити).

Значення в інших словниках

1. вкоренілий — Вкорені́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)