внадно

вна́дно

(унадно), присудк. сл.

Про велике бажання зробити що-небудь.

Значення в інших словниках

1. внадно — вна́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. внадно — ВНА́ДНО (УНА́ДНО), пред. Про велике бажання зробити що-небудь. – Та вбив би такого на місці або спалив к чорту, щоб знав як! – погарячився котрийсь із молодих. – Щоб і іншим не було внадно (А.  Словник української мови у 20 томах
3. внадно — ВНА́ДНО (УНА́ДНО), присудк. сл. Про велике бажання зробити що-небудь. — Та вбив би такого на місці або спалив к чорту, щоб знав як! — погарячився котрийсь із молодих. — Щоб і іншим не було внадно (Головко, Мати, 1940, 141).  Словник української мови в 11 томах