вожатий —
ВОЖА́ТИЙ, того, ч. 1. Те саме, що ватажо́к 1. [Голос:] Коні вже розбiглись врозтiч, а деякi на землi лежать i б'ються... [Медвідь:] Перерiзали вожатих i покалiчили, виходить, коней, щоб решта ворогiв зосталась пiша... (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови у 20 томах
вожатий —
ВОЖА́ТИЙ, того, ч., розм. Те саме, що піонервожа́тий. Вожатий зачитав прізвища вихованців, що вступали до піонерів (Панч, Ерік.., 1950, 88).
Словник української мови в 11 томах