Значення в інших словниках
-
волот —
во́лот іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
волот —
ВО́ЛОТ, а, ч., розм. Те саме, що во́лоть. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог [дорогий] (Номис); Достигали врожайні проса, обважнів рясний волот (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
-
волот —
ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К.
Словник синонімів української мови
-
волот —
Во́лот, -та; во́лоти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
волот —
ВО́ЛОТ, а, ч. Те саме, що во́лоть. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог (Номис, 1864, № 313); Достигали врожайні проса, обважнів рясний волот (Горд., II, 1959, 146).
Словник української мови в 11 томах