волочений

воло́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до волочити.

Значення в інших словниках

1. волочений — воло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. волочений — ВОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до волочи́ти. Свято було облаштовано так, аби нагадувало цареві урочистості по Полтавській перемозі. Семеро тріумфальних воріт, на кожних – ..  Словник української мови у 20 томах
3. волочений — Воло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)