вступати
вступа́ти
I (уступати), -аю, -аєш, недок., вступити (уступити), вступлю, вступиш; мн. вступлять; док.
1》 у що. Ставати, ступати в середину чого-небудь.
|| Всувати ноги без панчіх, онуч у чоботи, черевики тощо.
2》 до чого, у що, на що. Входити, в'їжджати куди-небудь.
|| Дорогою заїжджати, заходити куди-небудь.
|| перен. Переходити до нового періоду розвитку, до нового стану.
Вступати в [свої] права — проявлятися в усій своїй силі.
3》 перен. Проникати в кого-, що-небудь.
4》 до чого, у що, на що. Ставати членом якої-небудь організації, товариства і т. ін.
|| Поступати до навчального закладу, починати вчитися.
|| Обіймати посаду.
5》 у що. У сполученні з віддієслівними іменниками означає: розпочинати дію, виражену відповідним іменником; брати участь у чому-небудь.
|| Розпочинати спів (гру) за ведучим голосом (інструментом).
II див. уступати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови