Великий тлумачний словник сучасної мови

вуглепластик

вуглепла́стик

-у, ч.

Пластмаса, що містить вуглецеві волокна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вуглепластик — ВУГЛЕПЛА́СТИК, у, ч. Композитний матеріал на основі смол та вуглецевих волокон; вуглепласт. Вуглепластик застосовують для виготовлення оболонок літаків, деталей двигунів, елементів космічних апаратів тощо (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах