Значення в інших словниках
-
вузличок —
ву́зличок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вузличок —
ВУ́ЗЛИЧОК, чка, ч. Зменш. до ву́злик. Линвочку до линвочки прикладали, вузличок учетверо зав'язували (Г. Хоткевич); Військовий юрист розгорнув на столі маленький вузличок з землею (О. Довженко); Надія пішла. Під рукою понесла вузличок (У. Самчук).
Словник української мови у 20 томах
-
вузличок —
ВУ́ЗЛИЧОК, чка, ч. Зменш. до ву́злик. Добре го [його] в’язали, гой добре!.. Линвочку до линвочки прикладали, вузличок учетверо зав’язували (Хотк., II, 1966, 293); Військовий юрист розгорнув на столі маленький вузличок з землею (Довж., І, 1958, 281).
Словник української мови в 11 томах
-
вузличок —
Вузлик, -ка м. 1) ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). ум. вузличок.
Словник української мови Грінченка