Великий тлумачний словник сучасної мови

відбабувати

відбабува́ти

-ую, -уєш, док., розм., заст.

Закінчити приймання пологів.

|| Припинити зайняття акушерством.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відбабувати — відбабува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відбабувати — ВІДБАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., заст. Закінчити приймання пологів. Пішла, відбабувала і вернулась додому (Сл. Гр.); // Перестати займатися акушерством.  Словник української мови у 20 томах
  3. відбабувати — ВІДБАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., заст. Закінчити приймання пологів. Пішла, відбабувала і вернулась додому (Сл. Гр.); // Перестати займатися акушерством.  Словник української мови в 11 томах
  4. відбабувати — Відбабува́ти, -бу́ю, -єш гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.  Словник української мови Грінченка