відвичити

відви́чити

-чу, -чиш, док., діал.

Відучити, відбити охоту до чогось.

Значення в інших словниках

1. відвичити — Відвичити, -чу, -чиш гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.  Словник української мови Грінченка