Великий тлумачний словник сучасної мови

відвологлий

відволо́глий

-а, -е.

Який став вологим, вогким.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відвологлий — відволо́глий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відвологлий — ВІДВОЛО́ГЛИЙ, а, е. Який став вологим, вогким. Відвологлий порох не спалахував, і гармати замовкли (З. Тулуб); Василь зняв пальто, шапку, .. старанно витер відвологлі чоботи об килимок (І. Рябокляч).  Словник української мови у 20 томах
  3. відвологлий — ВІДВОЛО́ГЛИЙ, а, е. Який став вологим, вогким. Відвологлий порох не спалахував, і гармати замовкли (Тулуб, Людолови, II, 1957, 400).  Словник української мови в 11 томах