відгадувачка

відга́дувачка

-и.

Жін. до відгадувач.

Значення в інших словниках

1. відгадувачка — відга́дувачка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відгадувачка — ВІДГА́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відга́дувач. – З мене не дуже добра відгадувачка, – сказала я, усміхнувшись. – Якщо ви хочете, щоб я про це дізналася, то краще відразу скажіть (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. відгадувачка — ВІДГА́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відга́дувач. Відгадувачка снів.  Словник української мови в 11 томах