Великий тлумачний словник сучасної мови

відкличний

відкли́чний

-а, -е.

Який містить відклик.

Відклична грамота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відкличний — відкли́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відкличний — ВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який містить відклик (у 1 знач.). Якщо банківська гарантія є відкличною, то гарант має право відкликати її в будь-який момент (з мови документів); Відкличний документ. 2. рідко.  Словник української мови у 20 томах
  3. відкличний — ВІДКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який містить у собі відклик. ◊ Відкли́чна гра́мота — документ, у якому уряд однієї держави повідомляє уряд іншої держави про відкликання дипломатичного представника.  Словник української мови в 11 томах