відкупорений
відкупо́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відкупорити.
|| відкупорено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідкупо́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відкупорити.
|| відкупорено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови