відкіль

відкі́ль

див. відкіля.

Значення в інших словниках

1. відкіль — відкі́ль прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відкіль — ВІДКІ́ЛЬ див. відкіля́.  Словник української мови у 20 томах
3. відкіль — зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме). 1. В чому причина, від кого йде щось, чий вплив. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський); — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб).  Фразеологічний словник української мови
4. відкіль — ВІДКІ́ЛЬ див. відкіля́.  Словник української мови в 11 томах