відливати

відлива́ти

-аю, -аєш, недок., відлити, -діллю, -діллєш; мин. ч. відлив, -лила, -лило; рідко віділляти, -ллю, -ллєш, док.

1》 перех. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини.

2》 перех. Вичерпувати, вивільняючи що-небудь від води.

3》 неперех. Відтікати з якої-небудь частини тіла (про кров).

4》 перех. Бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до тями.

Відливати переляк — знахарськими засобами лікувати перелякану людину.

5》 тільки недок., неперех. Мати при основному кольорі інший, додатковий; давати відблиск.

6》 перех. Литтям виготовляти які-небудь речі.

7》 перех., рідко. Проливати (сльози).

Значення в інших словниках

1. відливати — відлива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відливати — ВІДЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, ді́ллє́ш і рідше лля́ю, лля́єш, док. 1. що. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини.  Словник української мови у 20 томах
3. відливати — ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)...  Словник синонімів української мови
4. відливати — ВІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ТИ, діллю́, діллє́ш; мин. ч. відли́в, лила́, ло́; рідко ВІДІЛЛЯ́ТИ, ллю́, ллє́ і рідше лля́ю, лля́єш, док. 1. перех. Виливати частину рідини з якої-небудь посудини.  Словник української мови в 11 томах
5. відливати — Відлива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол.  Словник української мови Грінченка