Великий тлумачний словник сучасної мови

відмочити

відмочи́ти

див. відмочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відмочити — відмочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відмочити — ВІДМОЧИ́ТИ див. відмо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відмочити — Ую, -уєш, недок., відмочити, -чу, відмочиш, док. 1. Казати щось смішне або дурницю. 2. Творити щось чудернацьке. Оце ти відмочив!  Словник сучасного українського сленгу
  4. відмочити — ВІДМОЧИ́ТИ див. відмо́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. відмочити — Відмочити см. відмочувати.  Словник української мови Грінченка