відпалений

відпа́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відпалити.

Значення в інших словниках

1. відпалений — відпа́лений 1 дієприкметник оброблений нагріванням відпа́лений 2 дієприкметник оброблений вибухом  Орфографічний словник української мови
2. відпалений — ВІДПА́ЛЕНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. до відпали́ти¹. Вивчено залежності інтенсивностей піків від орієнтації пластинок у магнітному полі для повністю відпалених і невідпалених пластинок емалі (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах