відпальник

відпа́льник

-а, ч., гірн.

Робітник, що здійснює відпалювання (див. відпалювання II).

Значення в інших словниках

1. відпальник — відпа́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відпальник — ВІДПА́ЛЬНИК, а, ч., гірн. Робітник, що здійснює відпалювання (див. відпа́лювання²). Перед спуском у шахту приміщення заповнили врубмашиністи, прохідники, відпальники (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. відпальник — ВІДПА́ЛЬНИК, а, ч., гірн. Робітник, що здійснює відпалювання ( див. відпа́лювання²). Перед спуском у шахту його [приміщення] заповнили врубмашиністи, прохідники,.. відпальники (Рад. Укр., 15.XII 1953, 1).  Словник української мови в 11 томах