Великий тлумачний словник сучасної мови

відплатити

відплати́ти

див. відплачувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відплатити — відплати́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відплатити — ВІДПЛАТИ́ТИ див. відпла́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. відплатити — відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею. 1. кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа). 2. Жорстоко мстити за заподіяне зло.  Фразеологічний словник української мови
  4. відплатити — ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВІДДАВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. відплатити — ВІДПЛАТИ́ТИ див. відпла́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. відплатити — Відплатити см. відплачувати.  Словник української мови Грінченка