Великий тлумачний словник сучасної мови

відразливий

відра́зливий

-а, -е.

Який відштовхує своїм поганим виглядом; дуже неприємний, огидний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відразливий — відра́зливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відразливий — Відворотний, огидний, БРИДКИЙ, потворний, антипатичний.  Словник синонімів Караванського
  3. відразливий — ВІДРА́ЗЛИВИЙ, а, е. Дуже неприємний, огидний. Тільки лице діда Гарасима лишилося для мене страшним і відразливим (І. Франко); Захропе стривожено кінь, натрапивши в траві м'якими рухливими губами на щось бридке, відразливе...  Словник української мови у 20 томах
  4. відразливий — див. гидкий  Словник синонімів Вусика
  5. відразливий — БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. — дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм.; ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙ підсил., ПОЧВА́РНИЙ розм. рідше, ПОЧВА́РЛИВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. відразливий — ВІДРА́ЗЛИВИЙ, а, е. Який відштовхує своїм поганим виглядом; дуже неприємний, огидний. Тільки лице діда Гарасима лишилося для мене страшним і відразливим (Фр., IV, 1950, 181); Було в ньому щось холодне, відразливе (Бойч., Молодість, 1949, 226).  Словник української мови в 11 томах