Великий тлумачний словник сучасної мови

відслуга

відслу́га

-и, ж.

1》 Те саме, що відслужування.

2》 Відплата, винагорода.

3》 зах. Кінець служби.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відслуга — Вислуга  Словник чужослів Павло Штепа
  2. відслуга — Відслуга, -ги ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.  Словник української мови Грінченка