відстрибати

відстриба́ти

-аю, -аєш, док., розм.

Закінчити стрибати.

Значення в інших словниках

1. відстрибати — відстриба́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відстрибати — ВІДСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Закінчити стрибати. – Відкозакував я своє, – якось вибачливо мовив старий. – Відмолодикував і відстрибав... Але на тому світі ще покозакую (В. Чемерис). 2. Прострибати деякий час.  Словник української мови у 20 томах
3. відстрибати — ВІДСТРИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Закінчити стрибати.  Словник української мови в 11 томах