відступний

відступни́й

-а, -е.

Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін.

|| у знач. ім. відступне, -ного, с. Грошова сума або майнова цінність, що їх одна особа повинна віддати іншій особі, щоб звільнитися від виконання своїх зобов'язань.

Значення в інших словниках

1. відступний — відступни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відступний — ВІДСТУПНИ́Й, а́, е́. 1. Який засвідчує відмовлення від вимог, прав і т. ін. Відступний запис Нечая ствердили стражники (з навч. літ.). 2. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. відступний — ВІДСТУПНИ́Й, а́, е́. Який пропонується кому-небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін.; // у знач. ім. відступне́, но́го, с. Монополія прокладає собі дорогу всюди і всякими способами, починаючи від "скромної" виплати відступного.. (Ленін, 22, 1950, 191).  Словник української мови в 11 томах
4. відступний — Відступний, -а, -е Отступной.  Словник української мови Грінченка