Великий тлумачний словник сучасної мови

відтанути

відта́нути

див. відтавати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відтанути — відта́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відтанути — ВІДТА́НУТИ див. відтава́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відтанути — відта́нути (відійти́) се́рцем (душе́ю). Перестати сердитися, гніватися, ображатися на кого-небудь. Тато уже перегорів, відтанув серцем (А.  Фразеологічний словник української мови
  4. відтанути — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. відтанути — ВІДТА́НУТИ див. відтава́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. відтанути — Відтанути см. відтавати.  Словник української мови Грінченка