відтарабанити

відтараба́нити

-ню, -ниш, док., перех.

1》 ірон.Швидко, але без інтонацій розповісти завчений текст.

2》 фам. Швидко віднести, відвезти, не дуже піклуючись про неушкодженість кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. відтарабанити — відтараба́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтарабанити — ВІДТАРАБА́НИТИ див. відтараба́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. відтарабанити — Ню, -ниш, док. 1. Віднести. І куди це потрібно відтарабанити? 2. Відбути. Треба ще два роки відтарабанити (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
4. відтарабанити — ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам.  Словник синонімів української мови
5. відтарабанити — ВІДТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. ірон. Швидко, але без інтонацій розповісти завчений текст. Треба було, не спиняючись, відтарабанити лекцію слово в слово (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316); Черговий враз молитву одтарабанив (Тич., II, 1957, 31).  Словник української мови в 11 томах