відточити

відточи́ти

див. відточувати.

Значення в інших словниках

1. відточити — відточи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відточити — ВІДТОЧИ́ТИ див. відто́чувати.  Словник української мови у 20 томах
3. відточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. відточити — ВІДТОЧИ́ТИ див. відто́чувати.  Словник української мови в 11 томах