відтулити

відтули́ти

див. відтуляти.

Значення в інших словниках

1. відтулити — відтули́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтулити — ВІДТУЛИ́ТИ див. відтуля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. відтулити — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
4. відтулити — ВІДТУЛИ́ТИ див. відтуля́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. відтулити — Відтулити см. відтуляти.  Словник української мови Грінченка