Великий тлумачний словник сучасної мови

відізвати

відізва́ти

див. відзивати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відізвати — відізва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відізвати — ВІДІЗВА́ТИ див. відзива́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. відізвати — ВІДКЛИКА́ТИ (змушувати когось залишити своє місце, припинити виконання певних обов'язків), ВІДЗИВА́ТИ рідше. — Док.: відкли́кати, відізва́ти. Його раптом відкликали в частину (Я. Баш); Виборцям забезпечено право відзивати депутатів, які не виправдали довір'я (з газети).  Словник синонімів української мови
  4. відізвати — ВІДІЗВА́ТИ див. відзива́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. відізвати — Відзива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.  Словник української мови Грінченка