військком

військко́м

-а, ч.

1》 іст. В Червоній Армії (1918-1942 рр.) – політичний керівник підрозділу; військовий комісар.

2》 Офіцер – начальник військкомату.

Значення в інших словниках

1. військком — військко́м іменник чоловічого роду, істота військовий комісар  Орфографічний словник української мови
2. військком — ВІЙСЬККО́М, а, ч. Скорочення: військовий комісар. Дорош знову вийшов у ту саму кімнату, де його реєстрували, і молоденький командир-піхотинець провів його через коридор до кабінету військкома (Григорій Тютюнник); – Які танки?! Яка авіація?!...  Словник української мови у 20 томах
3. військком — ВІЙСЬККО́М, а, ч. Скорочення: військовий комісар. Дорош знову вийшов у ту саму кімнату, де його реєстрували, і молоденький командир-піхотинець провів його через коридор до кабінету військкома (Тют., Вир, 1964, 196).  Словник української мови в 11 томах