Великий тлумачний словник сучасної мови

вікаруючий

вікару́ючий

-а, -е.

Заміщуючий.

Вікаруючі види — споріднені види рослин або тварин, поширені в різних ареалах або в межах одного ареалу, проте в різних екологічних умовах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вікаруючий — вікару́ючий (від лат. vicarius – заступник) заміщуючий; ¤ в-і види – споріднені види рослин або тварин, поширені в різних ареалах або в межах одного ареалу, проте в різних екологічних (див. екологія) умовах.  Словник іншомовних слів Мельничука