вінчати
вінча́ти
-аю, -аєш, недок., перех.
1》 поет. Прикрашати що-небудь вінком і т. ін.
2》 Відзначати когось лавровим вінком, нагородою і т. ін. за певні досягнення, перемогу.
3》 перен. Завершувати, закінчувати що-небудь.
4》 Виконувати шлюбний церковний обряд.
5》 заст. Класти на голову вінець на знак надання високої влади (царської, королівської тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови