Великий тлумачний словник сучасної мови

вірлячий

вірля́чий

-а, -е, розм., рідко.

Те саме, що орлиний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вірлячий — ВІРЛЯ́ЧИЙ, а, е, нар.-поет. Те саме, що орли́ний. Згори, з блакитної високості .. долине клекіт вірлячий, а широкий степ відгукнеться на ті згуки тихим шелестінням тирси (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  2. вірлячий — Вірля́чий, звич. орля́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. вірлячий — ВІРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орли́ний. Згори, з блакитної високості.. долине клекіт вірлячий, а широкий степ відгукнеться на ті згуки тихим шелестінням тирси (Коцюб., І, 1955, 180).  Словник української мови в 11 томах