в'язання

в'яза́ння

-я, с.

1》 тільки одн. Дія за знач. в'язати 1), 3).

2》 Виріб, який в'яжеться або зв'язаний.

3》 Те саме, що в'язь I 1).

Значення в інших словниках

1. в'язання — в'яза́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. в'язання — В'ЯЗА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. в'яза́ти 1, 3. – Увечері, товаришу, розповімо все. Тепер кожна хвилина дорога, б'ємо рекорд в'язання снопів (Остап Вишня); Задня частина плотів кріпилася способом вільного в'язання (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. в'язання — Створення трикотажної тканини шляхом утворення вічок і поєднання їх із сусідніми вічками у вертикальному і горизонтальному напрямках; горизонтальні вічка утворюють рядки, вертикальні — стовпчики; в. буває ручне або машинне (в'язальна машина).  Універсальний словник-енциклопедія
4. в'язання — В'язання, -ня с. Связываніе.  Словник української мови Грінченка