в'язкість

в'я́зкість

-кості, ж.

1》 Властивість за знач. в'язкий. В'язкість металів.

2》 Властивість рідин та газів чинити опір переміщенню однієї частини відносно іншої.

3》 Властивість твердих тіл безповоротно поглинати енергію в процесі їх гнучкої деформації.

4》 Здатність матеріалу змінювати опір деформуванню залежно від швидкості деформацій.

Динамічна в'язкість — величина, що кількісно характеризує опір рідини (газу) зміщенню її шарів.

Кінематична в'язкість — величина, яка визначається відношенням динамічної в'язкості до густини речовини.

Значення в інших словниках

1. в'язкість — в'я́зкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. в'язкість — [вйазк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. в'язкість — В'Я́ЗКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. в'язки́й. Алебастр, доданий до глинистого розчину, різко збільшує його в'язкість (з наук.-попул. літ.); За допомогою медичного препарату дикумаролу можна знижувати в'язкість крові (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. в'язкість — Властивість рідин та газів здійснювати опір переміщенню однієї їх частини відносно ін.; в газах є переважно наслідком теплових рухів, у рідинах — міжмолекулярної взаємодії.  Універсальний словник-енциклопедія