Великий тлумачний словник сучасної мови

гайдамаччина

гайдама́ччина

-и, ж.

Народно-визвольний рух 18 ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського та єврейського гніту.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гайдамаччина — гайдама́ччина іменник жіночого роду народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні) іст.  Орфографічний словник української мови
  2. гайдамаччина — ГАЙДАМА́ЧЧИНА, и, ж. Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Він [старець] розказував за гайдамаччину, за Ґонту та Залізняка (І. Нечуй-Левицький); Тимонове село повстало на пана й спалило його маєток.  Словник української мови у 20 томах
  3. гайдамаччина — Гайдама́ччина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гайдамаччина — ГАЙДАМА́ЧЧИНА, и, ж. Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Він [старець Шмид] розказував за гайдамаччину, за Гонту та Залізняка (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. гайдамаччина — Гайдамаччина, -ни ж. = гайдамащина. ЗОЮР. І. 139.  Словник української мови Грінченка