гак
I -а, ч.
1》 Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці.
2》 Те саме, що багор.
|| Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок.
3》 Те саме, що защіпка 1).
4》 перен., розм. Про щось додаткове або зайве.
Дати гаку; Зробити гак — пройти, проїхати зайву відстань, рухаючись кружним шляхом.
З гаком — з невеликою надбавкою; з чимось.
II -у, ч.
Окладна одиниця у феодальній Прибалтиці, за якою визначався розмір повинностей феодалу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови