ганч

-у, ч.

Середньоазіатська назва в'яжучого матеріалу, що його отримували обпаленням каменеподібної породи, що містила гіпс та глину.

Значення в інших словниках

1. ганч — ганч (гажа) (тюрк.) В'яжучий матеріал білого кольору, який вживався архітекторами Середньої Азії і Кавказу (синонім — гажа). Суміш з розчинених у воді і помелених обпаленої вапняної породи з гіпсом та глиною швидко твердіє, добре і легко формується.  Архітектура і монументальне мистецтво