Значення в інших словниках
-
гарбар —
гарба́р іменник чоловічого роду, істота кушнір рідко
Орфографічний словник української мови
-
гарбар —
ГАРБА́Р, я́, ч., заст. Чинбар. Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Юліан Опільський).
Словник української мови у 20 томах
-
гарбар —
гарба́р іст. майстер, який вичиняє шкіру
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
гарбар —
ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур, юхту — з телячих (А.
Словник синонімів української мови
-
гарбар —
Га́рба́р, -ря́, -ре́ві; -барі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гарбар —
ГА́РБА́Р, я́, ч., заст. Кушнір. Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Оп., Іду.., 1958, 303).
Словник української мови в 11 томах
-
гарбар —
Гарбар, -ру м. Крикъ, шумъ, гамъ. Там у хаті гарбар. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка