Значення в інших словниках
-
гарювати —
гарюва́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
гарювати —
ГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Пустувати, гратися. Вона бачила в ту пору рвучку веселу дівчинку, що вечорами любила не вгаваючи гарювати. Її дзвінкий дитячий сміх ніби обтрушував давній порох у хаті Вівдиній (М. Івченко); На толоці пастухи ..
Словник української мови у 20 томах
-
гарювати —
див. пустувати
Словник синонімів Вусика
-
гарювати —
ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ГАРЮВА́ТИ діал. Йдуть малята гратись на лужок (В.
Словник синонімів української мови
-
гарювати —
ГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Пустувати, гратися. На толоці пастухи.. горюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасовищі (Головко, Літа.., 1956, 20).
Словник української мови в 11 томах
-
гарювати —
Гарюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61.
Словник української мови Грінченка