гегемонізм

гегемоні́зм

-у, ч.

Прагнення політичних угруповань, держав, партій до встановлення силою свого диктату, накидання іншим партіям, державам, народам своєї політики.

Значення в інших словниках

1. гегемонізм — гегемоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гегемонізм — ГЕГЕМОНІ́ЗМ, у, ч., книжн. Прагнення до встановлення гегемонії. Прагнення Яра Славутича зруйнувати імперський гегемонізм та утвердити українськість має на меті прагнення виховати активного, сповненого національної гідності українця (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. гегемонізм — гегемоні́зм прагнення до встановлення гегемонії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гегемонізм — ГЕГЕМОНІ́ЗМ, у, чол. Прагнення політичних угруповань, держав, партій до встановлення силою свого диктату, нав’язування іншим партіям, державам, народам своєї політики.  Словник української мови в 11 томах