гершт

-а, ч.

Ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник.

Значення в інших словниках

1. гершт — Гершт. Патрон, проводир. Та все-таки під впливом сьвідомих одиниць (Колесса) скоро наступає метаморфоза у думках більшости членів “Союза ”. Се бачимо хоч би з того, що ухвалою з 31. V. 1891 р. іменовано Франка (отже, провідника галицьких радикалів), а 13.  Українська літературна мова на Буковині
2. гершт — гершт вул., злод. ватажок банди (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт