глоба

гло́ба

-и, ж.

1》 Зігнуте від природи дерево.

2》 діал. Залізний клин.

Значення в інших словниках

1. глоба — гло́ба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. глоба — Штраф  Словник застарілих та маловживаних слів
3. глоба — Те саме, що і гніт.  Архітектура і монументальне мистецтво
4. глоба — Глоба, -би ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!  Словник української мови Грінченка